ЛОГОПЕДИЧНА СЛУЖБА БОГОРОДЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ:
- Логопедичний пункт
- Логопедична група
Серед завдань дошкільного виховання та початкового навчання особливого значення набуває процес виправлення у дітей порушень вимови й мовлення та формування навичок культури мовлення і виразного читання.
З метою надання повноцінної допомоги дітям із мовленнєвими порушеннями функціонує логопедичний пункт при відділі освіти, молоді та спорту Богородчанської селищної ради.
Педагогічний колектив логопедичного пункту на даний час працює у такому складі: завідувач логопедичного пункту та 3 учителі-логопеди.
- Василів Мар’яна Миколаївна – завідувач логопедичного пункту, учитель-логопед (учитель-дефектолог) вищої категорії;
- Портей Галина Василівна – учитель-логопед вищої категорії;
- Цьомко Марія Миколаївна – учитель-логопед вищої категорії;
- Герин Марія Володимирівна - учитель-логопед першої категорії;
- Матвіїв Ірина Богданівна - учитель-логопед.
Наші контакти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Напрямки роботи логопедичного пункту:
- Обстеження мовлення дітей та виявлення дітей, які потребують логопедичної допомоги
- Організація і проведення занять з дітьми, що мають мовленнєві порушення
- Індивідуальні заняття з дітьми-логопатами на базі кабінету логопедичного пункту при відділі освіти
- Надання консультативно-методичної допомоги педагогам освітніх закладів з питань розвитку мовлення дітей
- Надання консультацій батькам щодо попередження та виправлення мовленнєвих порушень
- Пропаганда логопедичної служби серед населення громади
Логопедична група створена для дітей дошкільного віку (п’ятий-шостий р. ж.), що мають важкі порушення мовлення.
У своїй діяльності працівники логопедичної служби керуються Законами України «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Положенням про логопедичні пункти системи освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 13.05.1993 № 135, спільним наказом Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу» від 27.03.2006 № 240/165.
Діти БУДУТЬ розмовляти,
Діти будуть розмовляти ПРАВИЛЬНО,
Діти будуть розмовляти КРАСИВО… (А. Король)
Бо педагоги ЛОГОПЕДИЧНОГО ПУНКТУ:
- Здійснюють комплексний підхід до діагностики мовленнєвого розвитку кожної дитини;
- Надають поради, рекомендації за результатами обстеження, за потреби – скеровують до інших спеціалістів;
- Організовують цікаві індивідуальні, підгрупові, групові корекційні заняття;
- Вміють працювати як очно так і дистанційно;
- Працюють над подоланням загального недорозвитку мовлення, затримки мовленнєвого розвитку;
- Корегують звуковимову;
- Розвивають слухове та зорове сприймання, фонематичні та психічні процеси, дрібну та загальну моторику;
- Здійснюють логопедичну підготовку до засвоєння навчальних програм;
- Корегують порушення читання і письма;
- Використовують традиційні та інноваційні технології;
- Якісно взаємодіють з батьками та педагогами;
- Володіють знаннями з дефектології, вікової педагогіки та психології, неврології, педіатрії...;
- Підвищують свій професійний рівень;
- Працюють з ЛЮБОВ’Ю до дитини та своєї справи.
Рідна мова – важливий носій цінностей, знань, що передаються з покоління до покоління. Це мова матері, яку з колиски засвоює дитина. Рідна мова – це мова тихих колискових і захоплюючих розповідей, цікавих дитячих ігор. Це та мова, якою ми вимовляємо перші, найголовніші в житті слова.
ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
- До 1 року – активний лепет, емоційна комунікація, сформований вказівний жест, окремі перші слова.
- На другому році життя формуються перші прості слова та фрази. Дитина проявляє інтерес до навколишнього світу, розвивається здатність до наслідування. Дитина впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я, сама ініціює комунікацію.
- До трьох років дитина говорить реченнями, висловлювання стають граматично оформленими, використовує прості прийменники «на», «у». Відбувається активне зростання словникового запасу. Більшість слів вживає зі збереженою складовою структурою. Вимовляє звуки раннього онтогенезу (м, н, т, д, к, п, б). Вимова деяких звуків пом’якшена.
- На четвертому році життя відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох предметів побуту, узагальнює їх, користується простими і складними реченнями, будує діалоги, говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка.
- На п’ятому році життя дитина активно засвоює нові слова, легко описує емоції, явища, використовує майже всі частини мови. Відбувається активний розвиток граматичної будови мовлення (навичок словозміни, словотворення). Дитина починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про предмети, що її оточують. За допомогою дорослих переказує казки, повторює невеликі вірші. Правильно вимовляє свистячі та шиплячі звуки.
- У шість років дитина засвоює всі звуки рідної мови. Оволодіває навичками звуко-складового аналізу і синтезу. Самостійно складає розповіді, переказує казку. Вільно і чітко висловлюється поширеними реченнями. Оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє місцями.
Розвивайте рідну мову, цінуйте її милозвучніть та красу! Виправляйте вчасно мовленнєві порушення у дітей! Нехай материнське слово буде оберегом у житті!
